НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ Iван – Хмари
По дворi пiд тополями дибали два журавлi, котрих держать по монастирях у Києвi. … Мiж бiлими хатами й зеленими вишниками високо вгору пiдiймались колодязнi журавлi. … I пiшли його думи за думами, неначе журавлi в небi повелись ключами, нешвидко, по-маленьку, з журливим сутiнком журавлиного вуркотання в лiтньому тихому небi.