Результати пошуку слова: Жура

Осип Назарук – Роксоляна

Posted on by / 0 Comment

Понад морем сумно лине Ключ відлетних журавлів. … I Багато днів минуло у школі невольниць, і над страшною Кафою вже другий раз на північ летіли журавлі. … Настуню!” А то ключ перелетних журавлів летів з Малої Азії понад Чорним морем, на північ, в рідний край Настуні.

БАГРЯНИЙ Іван Павлович – Огненне коло

Posted on by / 0 Comment

А в голові стоїть шум… Скрип підвід, немов ячіння журавлине, жалібне, без кінця й краю… У мряці ночі, відтіненій далекими загравами, те ячіння стоїть над землею. … Яким чином крик і плач журавлиний перетворився на ревище тигрів і скрегіт мастодонтів!..

НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ Iван – Хмари

Posted on by / 0 Comment

По дворi пiд тополями дибали два журавлi, котрих держать по монастирях у Києвi. … Мiж бiлими хатами й зеленими вишниками високо вгору пiдiймались колодязнi журавлi. … I пiшли його думи за думами, неначе журавлi в небi повелись ключами, нешвидко, по-маленьку, з журливим сутiнком журавлиного вуркотання в лiтньому тихому небi.

НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ Іван – Князь Єремія Вишневецький

Posted on by / 0 Comment

Десь у дворі недалеко за садком скрипів журавель: хтось витягав воду з криниці. … Він прикмітив високий журавель коло криниці, прикмітив, що якась молодиця тягла воду журавлем, почув, як скрипів журавель, неначе немазана вісь, і зусім опам'ятався.

ШЕВЧУК Валерiй – Дiм на горi

Posted on by / 0 Comment

Як і того разу, побачив на узбіччях велетенські, більші за людину, ромашки, бджіл, як лелек, що гули над тими квітами, врешті, й самого лелеку, котрий стояв, як журавель, біля криниці. … Німували журавлі біля криниць, опустивши дзьоби в студениці й безперестанку п’ючи воду.

Михайло СТЕЛЬМАХ – Щедрий вечір

Posted on by / 0 Comment

Над городами, журавлями i пiдсиненими оселями маревом тремтiв тихий росяний сон. … А от на мене вiтром налiтає чорнобородий журавлистий мельник Iван, який живе за рiчкою i має дуже гарну жiнку. … От i вечiрня зiронька стрепенулась за сусiдським двором, де поскрипує i поскрипує над криницею журавель.

ДОВЖЕНКО Олександр Петрович – Зачарована Десна

Posted on by / 0 Comment

Тiльки коло крамницi, на ганку, якраз проти колодязного журавля, сидiв у чорному сурдутi крамар Масiй, дуже схожий на ластiвку. … Я пливу за водою, i свiт пливе надi мною, пливуть хмари веснянi – весело змагаються в небi, попiд хмарами лине перелiтне птаство – качки, чайки, журавлi.