ПАШЕК Мирко – Ловці перлів
Чого ти плещеш язиком, мов та жінка, коли тебе ніхто не питає! … Але саме цієї миті поблизу почулися чиїсь кроки, й Саффар, не тямлячи себе від жаху, стрибнув з пальми й кинувся навтіки, начеб він і справді крав те срібло своїми голодними очима… Він біг, хоч чорна жінка, що налякала його, приголомшено застигла на місці.