Результати пошуку слова: З низу

з ни́зу – іменник з прийменником незмінювана словникова одиниця

А внизу спини, трошки нижче поперека – маленьке тимчасове татуювання. Вони i справдi ходили, тримаючись за руки, цiлувалися на iнтернатських сходах до солодкого ниття унизу живота i будували плани на майбутнє. Мене Iгор внизу чекає, – Голос її чоловiка лунав з вiдчиненого внизу вiкна.

з цим народом треба бути обачним, бо ці штани розкльошені, з мідними ґудзиками по низу, і пояси з мідними бляхами, на яких леви скачуть, –

Весь світ блискавично закрутився довкола, дерева опинилися вгорі, небо – внизу, а потім сильний удар погасив свідомість. Він одбивався, дригався, а дівчатка, обхопивши його з усіх боків, тисли голову донизу. але внизу в улоговині чагарник сплівся в непроникні хащі.

Замість ушул – рублена башта під гонтовим щитом, і під башту вже дубові ворота, густо од верху до низу цвяховані. – каже тоді Шрам.- Так се із Низу такий вітер віє! І, вийшовши з радного колеса, забрали свої коні з чурами да й рушили до Низу. Скілько вгорі синього неба, стілько внизу зеленого лугу. А внизу вода рине да рине!

260] Линви до рей прив’язав, а до низу – канати й кодоли, Й пліт свій підоймою врешті спустив він у море священне. усе це Столяр Ікмалій робив, і підставку до ніг унизу він їй приладнав.

–  Він його залишив унизу, – Гаррі Кіллер знизує плечима, потім знов починає розглядати нас по черзі, наче побачив уперше, його очі з блискавичною швидкістю перебігають від одного до другого і нарешті зупиняються на Барсаку і пронизують його страшним поглядом. Унизу Чумукі закінчував виконання своїх щоденних обов’язків.

Монастирське життя залишалось десь унизу, під його ногами. Пафос заперечення соціальних та ідеологічних засад феодалізму пронизує всю теоретичну спадщину Сковороди.

Внизу було півтемно і вогко. Над паддю, над річкою, що вилась внизу, і в ущелинах гір ворушились тумани, підіймаючись помалу-помалу, ніби спросоння. Скований кригою і вкритий криговими торосами, широченний Амур огинав його внизу попри гору. Чути лише, як десь шелестів сніг унизу… – 

Внизу провалля демонів, житловища снігової людини, а ти над пасмом найвищих гір, над циклонами пролітаєш, — Але біля кожного кущика — ямка: то хоч і бляклий, а знизу він дихає… На сцені — знизу й кудись аж під стелю — вишикувався рядами хор, — десь там унизу човен прикутий до кореневища ланцюгом… Внизу — море.