ШЕВЧУК Валерiй – Дiм на горi
сказав Степан, приміряючись, щоб забити нового цвяха. … Чорти сиділи в пустиці з забитими вікнами, дід палив люльку, було затишно, лагідна півтемрява голубила їх і заспокоювала. … Забитий ущерть людом, аж яблуку ніде впасти. … Відчинилися приховані килимом двері, і вони побачили довгий, забитий людьми прохід-сутерен.