Результати пошуку слова: Забути

Євпраксія – Загребельний Павло

Posted on by / 0 Comment

Євпраксії хотілося забути, що вона княжна,— стати б знов дитиною і повірити, що то чеберяйчики послали з нею отого усміхненого від вуха до вуха косоплечого безтурботного Кирпу. … Імператор був мов покинутий і забутий дім: цілий і неудікоджений, а піхто в нім не живе. … Не могла ні вирватися, ні втекти, ні забутися.

ЗАРУДНИЙ Микола Якович – На білому світі

Posted on by / 0 Comment

Він мусить забути про все та взятися за науку. … Я хотіла забути… тебе і її. … Їй би легше було, якби щезла з пам'яті та ніч у вітряку, якби могла забути його поцілунки. … Наталка не могла забути розмови з Платоном. … – Щоб забути. … Не міг Полікарп забути тієї страшної вітряної ночі, коли палахкотіла Сосонка у вогні.

Іван Кривуцький – За полярним колом

Posted on by / 0 Comment

Він уже перестав на мене сердитися і просив забути про інцидент. … Уроки допомагали йому й нам забутися, не думати про свою долю, стали справжньою розвагою. … Начальство цінувало їх, оберігало, бо в кожному таборі, і не менше на волі в місті, було багато людей, які не могли їм забути колишніх кривд, знущань.

СТРУГАЦКИЙ Аркадий Натанович – Населений острів

Posted on by / 0 Comment

Забути про все… Він гидливо обтрусив пальці й витер їх об пісок, потому присів навпочіпки і замислився. … Департамент пропаганди… Відправте з довіреним… Не така це вже таємниця… Я вас запевняю… Накажіть йому забути… Нехай йому біс, та шмаркач однаково нічого не второпає!..»

РОМАНІВСЬКА Марія – Шахти в небі

Posted on by / 0 Comment

У тому, що туркмени мусять забути і утиски суворої природи, і спеку, і піщані бурі, як забувають вони вже наскоки басмачів. … – Ага, так ви хотіли мене забути? … Ти думаєш, можна забути такі дні, як день тієї комісії? … Ти пам’ятаєш, як довго я “зализував” рани, намагався забути про вітер, учителював.

Михайло СТЕЛЬМАХ – Велика рідня

Posted on by / 0 Comment

торкнувся серця інший струмінь, і парубок тяжко переконувався, що не сила йому забути дівчину. … та й про ранет треба не забути. … Хіба могли забутися ті роки, що яблуневим цвітом обсіяли широкі дороги і тепер не терпкою власницькою дичкою, а дорідними гронами перевисли над життям.

ПРУС Болеслав – Фараон

Posted on by / 0 Comment

Від цієї глини й каміння віє чимсь таким, що втішає мою старість і змушує забути про хворобу… А їхня мова? … Я так рідко тебе бачу, що могла б забути твоє обличчя, якби не носила твого образу повсякчас у своєму серці. …  Я постараюсь забути. … Якби тільки він міг забути крик людини, яку обливали киплячою смолою!..

АНДРІЯШИК Роман – Люди зі страху. В облозі

Posted on by / 0 Comment

«Коли ворог напав несподівано, обставини часто не дають можливості все обдумати, але, мені здається, той, хто звик замислюватися над своїми вчинками, навіть відчуваючи страх, постарається забути про небезпеку і дійде до висновку, що опір менш небезпечний і чесніший, ніж втеча».[11] –

Володимир Дрозд – Катастрофа

Posted on by / 0 Comment

А в свята він лишався наодинці з собою, не забути: образ гарячого млистого неба — символ його самотності, а земля не дає затишку, земля не приймає його, бо він трохи неземний, він не належить лише їй, він належить і небу, він більше належить небу, аніж землі, — … Вона так хотіла побалакати, трохи забутись.