КЕЙДІН Мартін – Майже опівночі Posted on by / 0 Comment Він знову впав у забуття, а коли опритомнів удруге, то лежав на іншь му ліжку із його ногою вже щось зробили.
Дмитро Білий – ЗАЛОЖНА ДУША Posted on by / 0 Comment Крізь мару забуття до Оксани долетів жіночий голос: —
МАТІОС Марія – Нація Posted on by / 0 Comment Говорив мало, так, ніби мав забуття в своїй пам'яті, бо не міг згадати інші слова, крім «робити», «
ЩЕРБАК Юрій – Хроніки міста Ярополя Posted on by / 0 Comment А що мужчин у Ярополі і справді мало полишилося, то загубилися мої герої серед жінок та дітей-сиріт, розчинилися, як це буває навіть з видатними особами, які долею небес потрапляють до вируючої людської юрби, що жадає розваг та забуття.
ЮРГЕН Анна – Голубий Птах, названий син ірокезів Posted on by / 0 Comment Георг знову впав у забуття.
ЗАГРЕБЕЛЬНИЙ Павло Архипович – Дума про невмирущого Posted on by / 0 Comment Хвилi забуття, легкi й м’якi, мов хвилi рiдного Днiпра, хлюпали на нього звiдусiль, гойдали його невагоме тiло, як трiску, i крiзь них пробилася до свiдомостi лише напiвдумка про Катю.
Любко Дереш – Намір! Posted on by / 0 Comment І він розумує: «Ну, хлопець впав у забуття і уві сні, старанно одягнувши за звичкою польову одежину, забрів ген сюди». «
РУСТАВЕЛІ Шота – Витязь у тигровій шкурі Posted on by / 0 Comment Ми дивилися й мовчали, наче з млості-забуття.
Михайло СТЕЛЬМАХ – Чотири броди Posted on by / 0 Comment Весіллям, перезвою, любощами треба виганяти журбу, бо інакше і вік піде за водою та сльозою… Єдине, що давало якесь забуття чи розраду Оксані, —
