ЩЕРБАК Юрій – Хроніки міста Ярополя
У ньому прокинулася туга за хмарами – за важкими, сліпучо-білими, мов виливки якогось нового металу, хмарами, що завше мандрували над його батьківщиною. … Помітили машину цю загадкову в певному квадраті моря, де завше на воді плаває багато квітів. … І квіти завше плавають по тій воді – чорнобривці та матіоли.