Результати пошуку слова: Зал, зала
Любко Дереш – Намір!
Кортить заламати їй руки за — занурююся у спогад, наслухаю шепіт води в торішньому листі й кайфую від жовтого світла, котре не згори лине, а навпаки — проміниться із-під землі. … Велика біла зала з підвісною стелею і кам’яною підлогою. … І все буцімто залагодилося, начебто все повернулось на свої місця.