Результати пошуку слова: Зал, зала
ШЕВЧУК Валерій – Птахи з невидимого острова
Може, вона де порвалася, то постукайте в мої двері, я залатаю. … Замкнувсь у цьому тісному покоїку і нікого до себе не підпускав, адже там, у домі, й досі блукає розстервлений князь, там тішиться з Олізарової несили й розпачу Розенрох, там блукає, заламуючи руки, пані Павучиха, а дівчата позавмирали, наче й нема їх.