Результати пошуку слова: Зала

ХЕМІНГУЕЙ Ернест – Райський сад

Posted on by / 0 Comment

А тепер можна, підемо подивимось на кімнати і все залаштуємо? … – Я тільки збираюсь, але то мене змагає втома, то бракує часу, а я ж знаю, як це буде принизливо, коли скінчаться гроші й тобі доведеться позичати, бо я не встигла нічого залагодити, не підписала потрібних паперів, а весь останній час тільки бідкалась.

СМIЛЯНСЬКИЙ Леонiд – Михайло Коцюбинський

Posted on by / 0 Comment

як зала дворянського зiбрання, де лише годину тому всi в побожному настрої вислухували урочистий молебень на честь з’їзду, задвигтiла вiд гуркоту, вигукiв, метушнi. … Тепер залагодилось, так робiтники в наш важкий час забажали пiдвищення платнi. … Адже все залагоджено?..

СЕЛІНДЖЕР Джером Девід – Над прірвою у житі

Posted on by / 0 Comment

Слово честі, якби цей канарик попав у корабельну катастрофу й ви кинулися на човні його, рятувати, то Еклі, перше ніж залазити в човен, ще поцікавився б, зануда, хто сидить на веслах. … Лавандова зала» називався. … То була довжелезна-довжелезна зала, і розмовляти там дозволяли тільки пошепки.

Ремарк Еріх-Марія – Три товариші

Posted on by / 0 Comment

Заклавши руки за спину, люди навіть трохи боязко блукали по залах. …    У всіх тих залах було незвичайно тихо; незважаючи на таку масу відвідувачів, ніхто не промовив жодного слова… …  – Побоїще в "Прусських залах". … Повітря було холодне і свіже порівняно до тієї задухи в переповнених залах.

ЛЕМ Станіслав – Едем

Posted on by / 0 Comment

– Якось помістимося, залазьте! … Нерівності кам’яних східців здавалися збільшеними, повними тіней; Хімік і Лікар ішли довгим світляним коридором уздовж стіни, аж поки на перехресті перед ними постала простора зала – з двох боків її оточували колони, які стриміли з муру, мовби виростаючи з нього.

Германа Гессе – Гра в бісер

Posted on by / 0 Comment

І так було не тільки з брамами, вежами, деревами й річкою, подвір’ями й залами – під час своєї відпустки він поособливому сприймав дух Вальдцеля, Орден і Гру в бісер, краще, ніж будьколи досі, розумів їх, відчував до них глибоку вдячність, як мандрівник, що повернувся додому, дозрівши й помудрішавши за час своєї відсутності.

Брати Грімм. Казки

Posted on by / 0 Comment

Ті підбігли до нірки, почали штрикати в неї паличкою, та дарма: Мізинчик залазив усе глибше й глибше, і коли вже зовсім смерклося, [14] мусили чужинці, сердиті, з порожніми гаманцями, йти додому без нього. … Хлопче, а поший–но куртку та залатай штани, бо я тобі вуха аршином поодбиваю.

Тимофій Гаврилів – ВИЙДИ І ВІЗЬМИ

Posted on by / 0 Comment

Остання зала — найпросторіша, строката, світла, — … Проходжаючись залами й експозиціями, Сергій спізнавав легкий смуток, який завше з’являється, коли прощаєшся з чимось, що було не таким уже й неприємним і поготів, але й те неприємне також було вже позаду.