Результати пошуку слова: Замет

Михайло Старицький – ОСТАННІ ОРЛИ

Posted on by / 0 Comment

Усі в одчаї заметушилися по вулицях і з зойками: «Пожежа, горимо!» — … Гершко довго стукав у браму й гукав; нарешті у дворі заметушилися, з страшенним гавкотом, брязкаючи ланцюгами, заскакали собаки, і ворота розчинилися. … Поранені коні заметалися в навколишній тисняві, кидаючись на людей і збільшуючи замішання…

ФРАНКО Іван Якович – Украдене щастя

Posted on by / 0 Comment

Я з дороги збився думав уже, що або замерзну де в заметi, або вовкам на зуби попадуся. … Зразу подумав, що то вовк очима блимає, але далi бачу, що стоїть на мiсцi… I вже я нiчого бiльше не думав, не мiркував, тiлько як не пущуся бiгти пiвперек снiгiв, через якiсь рiвчаки, замети та плоти.

ГРИГІР ТЮТЮНИК – ВОГНИК ДАЛЕКО В СТЕПУ

Posted on by / 0 Comment

Звернув ближче до хат, щоб затишніше було, і знову побіг, шурхаючи глибоко в сухі сипучі замети. … Я озирнувся: від гори, то кидаючи промені вгору, то впираючись ними в замети і телеграф ні стовпи обіч шляху, світило дві фари. … У заметі вона трохи забуксувала, задні колеса занесло вбік, мотор заревів ще дужче.

Олекса Кобець – Записки полоненого

Posted on by / 0 Comment

І поодинокі постаті хліборобів у полях, що їм я тепер нестерпуче заздрив, і незліченні стовпи понад колією, і, починаючи з середини Росії – глибока зима з заметами… … ПРИЇХАЛА КНЯЗІВНА І раптом, десь усередині грудня, незвично забігало таборове начальство, заметушилося. … Заметушилися і професори, і Союз Визволення України.

Василь ШЕВЧУК – Григорій Сковорода

Posted on by / 0 Comment

Та ще лампада, її рухливе багрянувате світло то заливало лик Саваофа, то, заметавшись, перелітало на божу матір чи на Предтечу, що на краю пустелі настановляв на путь праведний юрбу язичників… … Ще місяць-два — і замете, захукає. … — заметушився староста. … — заметушився старий корчмар.

НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ Іван – Князь Єремія Вишневецький

Posted on by / 0 Comment

Тодозя вловила той страшний блиск і ще більше заметушилась. … Вона неначе заметалась якоюсь хоробою од Єремії, і та хороба довго не давала їй спокою, нападом нападала, неначе пропасниця. … Схочу, зараз звелю зруйнувати оцю твою хатку, заберу твою леваду, твою оселю, заорю й засію гречкою, і слід її замету, як помелом.