ФУКУНАГА Такехіко – Острів Смерті Posted on by / 0 Comment Знала й те, що крізь просвіти між хмарами пробивається сонячне проміння, що зараз літо, що якась страшна трагедія спіткала її й оці людські подоби і що це не сон, а жива дійсність; знала, що вона – це вона, та була наче скута сном, безсила, неспроможна ходити, дивитись і навіть заціпеніти на одному місці.
БАГРЯНИЙ Іван Павлович – Сад Гетсиманський Posted on by / 0 Comment Заплакати та й лягти пластом і вже ні про що не думати, забутись, заціпеніти.
