Результати пошуку слова: Звідти
ВЛАДКО Володимир – Нащадки скіфів
Вона блискавкою пролітала над бур’яном, одним стрибком випереджаючи дівчину, ховалася на мить у траві – і виринала звідти, мов шалена, намагаючись на ходу схопити Ліду за спідницю. … Він раптом стрибнув убік і звідти блискавично вдарив киркою по зведеному мечу. … Забратися на дерево і дивитися звідти?
ЧОРНОГУЗ Олег – Претенденти на папаху
Плив, наче тумбочка, вщерть набита різними речами, в якої при зайвому порухові несподівано відчинилися б дверцята і все звідти посипалось би. … Звідти випурхнув голубою пташкою вогник і вп’явся червоним язичком у бурштиновий кінчик цигарки. … Карло Іванович зайшов у бухгалтерію у тій же ваговій категорії, що й вийшов звідти.
АДАМОВ Григорий Борисович – Таємниця двох океанів
Крок у цей час тремтячими руками шарив у своїх кишенях, дістаючи звідти папірці. … Тимчасом давно вже відомо, що деякі водні організми, такі, наприклад, чудові плаЕці, як головоногі, чудово користуються цим способом руху, втягуючи воду в свої воронки спереду по руху і потім сильним стисненням викидаючи її звідти назад.
ЛЕМ Станіслав – Едем
Спершу вони дісталися в коридор, а звідти – до окремих приміщень. … Ліхтарик стирчав у щілині кондиціонера й освітлював їм шлях, коли вони бігли до бібліотеки й поверталися звідти з оберемками книг. … – Це звідти, – … Іноді, коли вітрець відкривав у ній невеликі щілини, звідти просвічувала якась видовжена, бліда маса.
ЛАПІКУРИ Валерій і Наталя – В Багдаді все спокійно
– Звідти, де відповідають запитанням на запитання. … Звідти дебелі своєрідну таку засмагу привозять – сірого кольору. … Звідти вже дзвонили. … Нам звідти «стукали» тамтешні колеги. … В Управі на мене чекав такий сюрприз, що я з останніх сил стримався аби не залізти на стелю і не верещати звідти дурним голосом.
Тимофій Гаврилів – ВИЙДИ І ВІЗЬМИ
— розпалював себе Жак із перебільшеною задерикуватістю, покликаною притлумити голос провини, що долинав із глибин єства — звідти, де пам’ять про далекий-далекий час, як людина жила у злагоді із природою. … Неприємний скрегіт голосу, як ото рипить іржавий метал, шугонув у Жакову пам’ять, нічого звідти, крім порохів, не вибивши.