ШКЛЯР Василь – Залишенець
Якби яка звірина розшарпала чи птиця склювала, то видно було б, а так – ні, їжу хтось забрав. … – Звірі! … та це його лише підохочувало, кацап’юга ще більше звірів, плутаючись лапами в одіяннях ігумені, і його вже ніщо не могло зупинити. … Віддав звірині на вечерю. … Але чому Вовкулака виходив до звіра потайки?