Михайло СТЕЛЬМАХ – Велика рідня
Щастя однієї людини легше уявити, бо воно невеличке, куценьке і навіть часто злодійкувате, — … Побачивши Дмитра, він злодійкувато повів очима, скочив на землю і, приминаючи моріг, чкурнув по напівзабутій вулиці. … Як злодій, крадеться до завітної хати, але на нього хмурими мовчазними очима дивляться чорні вікна.