ХИМИНЕЦЬ Юліян – МОЇ СПОСТЕРЕЖЕННЯ ІЗ ЗАКАРПАТТЯ Posted on by / 0 Comment Жандарми знову маки затоптали і на могилі грунт перекопали та мусіли константувати й те, що українську душу не зломили.
ЗАБУЖКО Оксана – Польові дослідження з українського сексу Posted on by / 0 Comment попхався назад на той самий стонадцятий поверх i, уявiть, викинувся вдруге, за цим разом зломивши руку, ногу i ще щось там собi ушкодивши, але так i не потрапив, сарака, поквитатися з життям, –
Валеріян Підмогильний – НЕВЕЛИЧКА ДРАМА Posted on by / 0 Comment Не забудьте й давніх греків — Арістіпа, циніків, Платона… То дарма, що в похмурих творах Лао-Тзе сам чорт ногу зломить, а Платон був переконаний рабовласник!
ЛАПІКУРИ Валерій і Наталя – В Багдаді все спокійно Posted on by / 0 Comment Ломик брязнув об бетон, а зломщик замість скотитися по сходах пролетів над ними майже горизонтально, висадив головою і плечима фасадне вікно і випав надвір.
Науково-практичний коментар Кримінального Кодексу України Posted on by / 0 Comment Особа, якій були довірені документи, що містять державну таємницю, або предмети, відомості про які становлять державну таємницю, не підлягає кримінальній відповідальності, якщо вона не допустила порушення правил користування ними або зберігання їх, але документи виявилися втраченими (наприклад, викраденими шляхом злому сейфа).
Тарас Бульба-Боровець – Армія без держави Posted on by / 0 Comment На Крем’янеччині, де наші і Ваші люди ввесь час провадили спільні операції і навіть створили спільний оперативний штаб, Ваші люди потрапили зломати підписану умову, підступом напасти та роззброїти цілих три сотні і знищити штаб, чим Ваша сітка хвалиться, як великим досягненням, мовляв, три сотні «мельниківців…
ЗАГРЕБЕЛЬНИЙ Павло Архипович – Дума про невмирущого Posted on by / 0 Comment Коваленковi здавалося, що в концтабiрнiм лазаретi-ревiрi лежать люди, зломленi недугою, здатнi хiба що вмирати, вмирати тихо, без скарг i стогонiв.
КВІТКА-ОСНОВ’ЯНЕНКО Григорій Федорович – Конотопська відьма Posted on by / 0 Comment – Чхнеть і не тільки я, та хоч би сам полковий писар, та що й казати: чхне і наш найясніший і найвельможніший пан гетьман, як оная зломерзкая кабака возгніздиться у носі його ясновельможності, а її, окаянної, подобіє суть сицевая пиль, вітром возметаємая.
Олесь Гончар – ЛЮДИНА І ЗБРОЯ Posted on by / 0 Comment Такого ніякій бурі не зломити, такому й блискавка не страшна.
