ЗИМА Александр Викторович – День на роздуми Posted on by / 0 Comment …з білим клекотом погамованого світла; нема рятунку, нема надії – лише серце юнака не знає страху, і в останню мить, коли хвиля має пожерти високу скелю, горда людина злітає над хвилею і щезає з очей у вихорі битви з демоном цунамі… Згасла музика, змовк голос співаків.
НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ Іван – Поміж ворогами Posted on by / 0 Comment З його уст капав тільки мед, і в цьому була його сила, бо з його уст ніколи перед людьми не злітали такі батальні слова.
ХЕМІНГУЕЙ Ернест – Райський сад Posted on by / 0 Comment Тільки очі змінились, і з уст злітали слова, що їх ті уста ніколи ще не вимовляли.
СТАСЬ Анатолий – Сріблясте марево Posted on by / 0 Comment Звідси ми ще позаминулого року взимку злітали на лижвах униз, аж на кригу замерзлої річки.
Борис Грінченко – Під тихими вербами Posted on by / 0 Comment Лежала ще півсонна й зітхала до неба теплими грудьми, і теє зітхання злітало вгору легенькою біластою парою.
ДЮРРЕНМАТТ Фрідріх – Суддя та його кат Posted on by / 0 Comment Цей Ґастманн цікавий чоловік, а на таких людей письменники злітаються, як мухи.
Шарль Перро – Казки Posted on by / 0 Comment Кожен відповідав те, що чув: одні казали, ніби це старий покинутий замок, який навідують самі лише привиди, інші – що всі тутешні відьми злітаються туди справляти свій страшний шабаш.
Григорій Квітка-Основ’яненко – Пан Халявський Posted on by / 0 Comment Ну, не наше діло судити, а знає об тім кофейна шовкова хустка, яка не раз злітала в такому разі з матінчиної голови, дарма що пов’язана була на підкапок з синього сахарного паперу.
РОМАНЧУК Олег – Зоряний кристал Posted on by / 0 Comment академік замріяно дивився кудись у небесну голубінь за вікном, а з уст його злітали рядки: Можливо, я живу уже віки, Перелітаючи з планети на планету, З планет на сонце, на зірки.
Люко Дашвар – Мати все Posted on by / 0 Comment дарма що хочеться до Вітки злітати, сказати їй, що «мартінси» не найкрутіші, як та вважає.
