«Говерла» Олесь Бердник
НЕЧУТНИЙ ГОЛОС Хтось підходить Незримий — Рідний такий, тривожний… Серце моє нестримно Стає на коліна побожно… Нечутний Голос крає Всі… … ЗОРЯ НАД ВЕРШИНОЮ Дивне видіння — Душі володіння — Гасне, згасає… Зникає… немає… Ночі покрови Палають знову На полонини… І на вершини… Я не боюся, Став — і сміюся!