Михайло СТЕЛЬМАХ – Велика рідня
Одначе зрідка біліли і свіжі зруби: видно, пішов панський ліс на наймитські хати. … За вікнами зрідка розцвітала синя гілка блискавиці, нагнуті вітром дерева обтрушували росу й шуми. … Зрідка перемовляються скрипучі журавлі, дзвякне об цямрину порожнє відро, і пролита на траву вода заспокоїть землю.