ШЕВЧУК Валерiй – Дiм на горi Posted on by / 0 Comment Тоді песик знову забув людську мову і гавкнув дзвінко й сумно, а хвостика свого міцно забив між ноги, і шерстина на ньому стала дибці; загарчав він, показуючи зубенята, і почав одступати.
Улас Самчук – Волинь Posted on by / 0 Comment Не добровiльно викотилися синовi зубенята i вiд цього по запалих, вилинялих Настиних щоках потекли два їдкi потiчки… А батько все мочив та мочив намiтку.
