Skip to content То вона, як яке страховище, ви-шкиряла на його свої зуби із затишності, намірялася пожерти все, що було перед його очима – і се дворище, і панське, і садок, і ліс, і гори, і долини. …
Розбита рама висіла на прибої, виставивши, наче зуби, гострі скалки побитих шибок.