Результати пошуку слова: Зчудовано
Ольга Кобилянська – Через кладку
Я поглянув на неї зчудовано. … Молодий чоловік витріщився зчудовано на мене, а далі усміхнувся й собі й відповів: — … Зчудовано підняв я голову й побачив на одній високій груші старшого трохи від Нестора його брата Василька, котрий, засівши на одній галузі без сурдутини й босоногий, заїдав грушки й оглядав цілий город.
ШЕВЧУК Валерий Александрович – Срібне молоко
– зчудовано згукнув пан возний. … – зчудовано зойкнула Антониха. … Ледве поборов те несвітське бажання, а коли чорні постаті біля магістрату помаліли, не витримав і побіг, і на нього зчудовано ззиралися перехожі, а його несло, стьобало, ніби хтось гнав батогом, і це тривало доти, доки не висякло в грудях повітря.