ТОЛСТОЙ Олекcій – Аеліта. Гіперболоїд інженера Гаріна Posted on by / 0 Comment Худі тіла, прикриті запорошеним, однаковим у всіх одягом, зморшкуваті, гостроносенькі, зів’ялі обличчя, сумні очі, споконвіку привчені до мерехтіння коліс, до мороку шахт, виснажені руки, невмілі в порухах радості й сміливості, –
ШКЛЯР Василь – Залишенець Posted on by / 0 Comment Яша все зрозумів, його напружена позитура ураз зів’яла.
ЧОРНОГУЗ Олег – Претенденти на папаху Posted on by / 0 Comment Подивилася на свіжу табличку, поклала трохи зів’ялі, але жагучо-червоні гвоздики, постояла, схиливши голову.
СКОРИН Игорь – Хлопці з карного розшуку Posted on by / 0 Comment Біля модрини в півтора обхвати, за якою ховався бандит, на землі в гущі зів’ялої трави віялом лежали стріляні гільзи, що поблискували латунною жовтизною.
Гнат Хоткевич – Довбуш Posted on by / 0 Comment І квітки, що пестив я та голубив колись… мабуть, зів’яли давно… Ну, не біда.
Олег Авраменко, Валентин Авраменко – Зорі в твоїх долонях Posted on by / 0 Comment Раптово усмішка його зів’яла.
КЕЛЛЕРМАН Бернгард – Тунель Posted on by / 0 Comment Тепер це був змарнілий старий чоловік із білосніжним чубом, блідим зів’ялим обличчям і добродушними, сіро-голубими дитячими очима.
Олесь Гончар – ЛЮДИНА І ЗБРОЯ Posted on by / 0 Comment Більшість із них, як і Духнович, добирались сюди самотуж, а тяжкопоранених санітари приносили на носилках, приводили зів’ялих, знекровлених попід руки і розташовували тут по садках ждати грузовиків.
Адріан Кащенко – Славне військо Posted on by / 0 Comment Уже ж пак із гори козацькі корогви видко!” Обізветься п'ятий жид Юдко: “Нумо, до Полонного втікати прудко!” Тоді жид Лейба біжить, Аж живіт дрижить; Як на школу погляне, Його серце жидівське зів'яне: “Ей, школо моя, школо мурована!..
