Результати пошуку слова: Зів
ШЕВЧУК Валерій – На полі смиреному
Тільки Єремія нерушно стовбичив на своєму місці, очі його розплющились і були наче зів'яла трава, на яку падає перший сильний мороз, а вуста глумливо стулилися. … На те зів'яли довкола Єремії всі духмяні і гарні квіти, і став він наче камінь холодний. … Досі ще туга моя – як квіти чорні, а біль мій – як листя зів'яле.