Skip to content Йойкнула челядь([12]), …
Відай, се “той”, бодай скаменів!… Отак, здається, впав би на землю, безсилий, затулив вуха руками та би заплакав… Бо вже не годен… Дз-з-и-и… Дзі-у-у!… Йой!… Іван виймає флояру і дме у неї що має сили, але “той”, навіжений, сильніший за нього. Йой, боже! …
Зразу, бiдачка, гадала, що вже по її синовi, але коли їм удалося Бенедя протверезити, то так утiшилася, мов дитина: заскакує коло нього, i цiлує, i'плаче, i йойкає, так що аж серце крається чоловiковi. Лікар подавав потерпілим необхідну допомогу, і тепер уже не Ягничів стогін наповнював кубрик, а, навпаки, сам він дослухався, як молодий кучерявий грек, покладений для уколу, щось белькоче по-своєму, а по-нашому тільки йойкає під шприцом, — …
йойкання, воно ж однакове у всіх як і сльоза горя чи радості. 