Результати пошуку слова: Йосипа

Йосипа вбили в Кракові в чотирнадцятому. Що ж він собі подумав, отримавши два майже однакові листи від Йосипа, причому написані різними почерками? До Йосипа я не хотів іти. – Що в Йосипа можуть бути за спогади?» –  Ви оце вели мову про Йосипа Повсюду? 

Свого блаженного Йосипа мав і Кобилятин-Турбінний. Рефлекторний інстинкт Йосипа Блаженного на керівні шапки спрацьовував, як індикатор на алкоголь. А помітивши Йосипа Блаженного в такій самій шапці, як на ньому, приїжджий кидався до старого, як до давнього знайомого, аби спитати, що все це означає.

А Гомона Йосипа відпустив. Як він пішов, два поліцаї-поляки пішли навпростець долиною і випередили Йосипа, ставши за рогом його хати. Вона була голодна і, наступивши лапою на груди Йосипа, почала гризти його голову.

– питає бомж Юрік старого шахіста Йосипа. виспівує спаринґ-партнер Йосипа дядя Саша. втішає Йосипа болільник Микола.

Там заздалегідь відомо, хто яке училище закінчить, кого в Москву розподілять, а кого на Землю Франца-Йосипа, хто прийматиме паради, а хто їх тільки по телевізору побачить і, нарешті, кого поховають ув Кремлівській стіні, а кого – на районному цвинтарі.

Проклинали мороз і Йосипа Сталіна, що так далеко втік і не можна було до нього через мороз дійти. Може, тому, що нерви його за ряд останніх трагічних днів напружилися до краю… Він закусив губу й наставився очима на Йосипа й Марію з дитям і так сидів. Але Максимові здалося, що це стосувалося до Йосипа з Марією.

А щодо якихось підозрілих знайомств чи любовних інтриг, то вони вже не в тому віці й цнотливіші за святого Йосипа.

Як казали сучасники, «духом Йосипа Тукальського і гетьман живе, і вся Україна». Мали також перепоховати на Хортиці останки кошового отамана Задунайської Січі Йосипа Гладкого, котрому належить заслуга виведення колишніх запорожців із Туреччини та повернення на батьківщину.

– каже, ледве стоячи на ногах, один кріпак до другого, що сидів та слухав, як Кулик розказував про Йосипа, запроданого братами… – Оже, як почув, що це вже річ не про Йосипа, устав, вийшов за сусідом з хати… Хто тверезіший, собі став за шапку братись.

Навіть попросила змальовувати для неї найцікавіші узори, що не так уже й важко; Варка, Йосипа Пирогового, знає, у кого в селі найкращі рушцики. Нехтолиця отой проклє-тий, п’єниця невсипущий?» Це вона про чоловіка так, про Йосипа» Варчиного батька…