АДАМОВ Григорий Борисович – Таємниця двох океанів
Я відстав від вас, Арсене Давидовичу… Тільки на хвилинку… Я не знаю, куди йти… У нього скривилися губи, і він несподівано схлипнув. … У ньому раптом спалахнула цікавість, і він одразу ж забув про свій намір іти. … Корпус розігріти, іти на парі, глибина – п'ятсот метрів, швидкість – вісім десятих. … – Кров давно перестала йти.