Хтозна-що чи хто зна що як правильно? Приклади: казна-який, хтозна-де, будь-де, де-небудь, скажи-бо, слухай-но, якби-то, отакий-то, як-от, вивчив-таки.
Олександр Довженко – Щоденник Posted on by / 0 Comment Деякі його молекули, наприклад, довго ще базікали казна-що, деякі вірили в бога, а деякі, та що й казати, хотіли б збільшити трохи присадибну ділянку, —
ОСНОВИ ПЕДАГОГІЧНОЇ МАЙСТЕРНОСТІ – Навчальний посібник Posted on by / 0 Comment … кадрів культури і мистецтв НУБіП України, ННІ Природничо-гманітарний ННІ 2011 державна казна державна скарбниця набувають навиків набувають навичків моральні начала моральні засади … хвилину у суперечливих ситуаціях у спірних, складних ситуаціях справа тонка справа делікатна чесне слово слово честі серцевидна форма серцеподібна форма роздор розбрат суть …
Казна-що чи казна що як правильно? будь, -небудь, казна-, хтозна-, бозна-, мають писатися через дефіс. … Маю сказати, що сьогодні не день, а просто казна-що. … Деколи в тексті можна зустріти роздільне на писання слів (казна) і (що), але це обов’язково мають бути іменник та займенник.
Украдений син – Андрій Чайковський Posted on by / 0 Comment Наслідки всього цього такі, що поселенців мусить казна годувати, деякі втікають до Молдавії і скрізь говорять, що Росія їх ошукала, і ті, що вже мандрували в Україну, починають вертатися.
Огляд чинних процедур призначення соціальної допомоги в Україні Posted on by / 0 Comment Одноразова допомога при народженні дитини 7 606,0 0,83% Джерело: Державне казначейство, Державний комітет статистики України Як видно з таблиці, саме універсальні допомоги у вигляді пільг і виплат при народженні дитини являють собою найбільшу соціальну статтю витрат державного бюджету.
Казна Posted on by / 0 Comment іменник жіночого роду (державна скарбниця; гроші – розм.) відмінок однина множина називний казна́ родовий казни́ давальний казні́ знахідний казну́ орудний казно́ю місцевий на/у казні́ кличний казно́* [
Стендаль – Червоне і чорне Posted on by / 0 Comment …як зношуються мотузки та дерев'яне риштування, про небезпеку, яку являє самий дзвін, бо він падає через кожні двісті років; йому не завадило б поміркувати про те, чи не можна зменшити платню дзвонарям або платити їм якоюсь індульгенцією чи іншою милістю від щедрот церкви так, щоб не вичерпувалась її казна.