Результати пошуку слова: Кала
СТАСЬ Анатолій Олексійович – Зелена пастка
Тільки наша ріка зовсім не схожа на каламутну жовту Вачуайо. … Здіймаю водограй бризок і падаю в каламутне озерце після зливи. … Вода все більш каламутнішала, здавалося, дно океану застилала хмара, в якій застрявало навіть лезо електропроменя. … Каламуть повільно осідала. … Єржі калачиком зібгалася в неї на колінах.
КЕЛЛЕРМАН Бернгард – Тунель
Та, ледве вибравшись на простір і відчувши під собою надійні рейки, вони з диким свистом і пронизливим калатанням дзвонів мчать поміж бараків до тих куточків будівництва, де потрібні пісок і каміння. … Вода в річечці була каламутна, і по ній звичайно пливли масні плями, що переливалися всіма кольорами.
Гнат Хоткевич – Довбуш
Крики пастухів, дзвінки й калатала, рев худоби — все це змішалося в один безперестанний гул. … Єк стане така, мов тісто на калач, що відстає і від путини, і від брая — отогди вже бриндзя. … Правду каже Єлена, що краще бути останнім бідняком калаєм, але ґаздов, ніж першим на всі гори опришком… Годі… Зроблю так, як Єлена каже.
МИРНИЙ Панас – Хіба ревуть воли, як ясла повні
Він усе держить на світі: усяку комашину, усяку скотину й усяку людину… Він за всім ходить, до всього додивляється, од злого береже… Ото, як побачить, що сатана вмішується в його святе діло – почина світом каламутити, – … Незабаром і запліснявіє серед такої каламуті! … – прийдеться вік калатати… Знаєш багачок?
СВЯТОСЛАВ КАРАВАНСЬКИЙ – СЕКРЕТИ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ
Там, де у процесі мовотворення українці — відповідно до мовних законів — вимовляють А, там за нашим правописом ми й пишемо А: гарячий, багатий, гаразд, хазяїн, калач, помагати, шаравари, манастир тощо. … Звук Ч ми вимовляємо м'яко лише тоді, коли він утворює склад із звуком І: двічі калачі плечі речі чільний V.
НЕСТАЙКО Всеволод Зіновійович – Загадка старого клоуна
Але тепер, дивлячись у дзеркало, я помiчаю в своїх очах якусь незвичну каламуть. … Серце моє калатало в грудях, як шкiльний дзвоник, коли я наближався до цирку. … Щоб якийсь пiдозрiлий дiд душу їхньому синочку каламутив! … I вже з'явилася звiдкись кварта, i полилася сизо-каламутна рiдина у притьмом пiдставленi пузатенькi чарочки.
ЛЕМ Станіслав – Едем
Арки були повернені випуклостями вниз, під ними мерехтіло щось сіре, наче зі стелі сипався дрібний пил або текли тоненькі цівки каламутної води. … Серця в них гучно калатали. … Тепер сузір’їв майже не було видно; Координатор непорушно застиг на місці, вдивляючись у небосхил, який наливався каламутним світінням.
БРЭДБЕРИ Рэй – Марсіанська хроніка
Діти спали, згорнувшись калачиком у своїх ліжках, затиснувши в руках золотих павуків. … Сурмив сигнал, і він ляскав дверима, виходячи з рушницею в руці, сміючись сам до себе, а серце в нього калатало, наче в десятирічного хлопчака. … Тільки калатає серце. … Коли він вертався до хати, його серце шалено калатало.