КУЛІШ Пантелеймон Олександрович – Чорна рада Posted on by / 0 Comment Ввійшла в світлицю червона, як калина.
Григорій Квітка-Основ’яненко – Пан Халявський Posted on by / 0 Comment …злазить, уже ж її й зубами тягне, вже рве, а рукавичка хоч ти що, так таки не лізе… Бачиш, що бідолашна панночка мучиться, вся спітніла, від конфузії почервоніла, як калина, зглянешся над нею, скажеш: «Не турбуйтеся, добродійко!
РОНИ Жозеф – По вогонь. Печерний лев – КОМПАС (Подорожі) Posted on by / 0 Comment Вечір був одночасно червоний, як калина, жовтий, як поле козельцю, бузковий, наче зимовець на березі восени; всі ці його вогні одбивалися у воді річки.
Тарас Григорович Шевченко – Наймичка. Повість. Posted on by / 0 Comment А потомлені подруги її цілу ніч простояли з своїми чорнобривими косарями під вербами та під калинами, виспівуючи: “Вийди, Грицю, на вулицю І ти, Коваленку, Постоїмо під вербою Вкупочці тихенько”.
Тимофій Гаврилів – ВИЙДИ І ВІЗЬМИ Posted on by / 0 Comment Невживання кумису не означало, що мешканцям міста не бачився луг, на якому гарцювали гніді й вороні комоні та цвіла, обсипана білими пампухами, калина.
МАЛИК Володимир Кирилович – Чорний вершник Posted on by / 0 Comment Ці шорсткі бринькучі колосочки і кисло-солодка червона калина між ними!..
Микола Олійник – Леся Posted on by / 0 Comment Червоні чобітки, рясно вишита українська сорочка, на грудях разки дрібненького, мов калина, намиста.
Олесь Гончар – Твоя зоря Posted on by / 0 Comment Кажуть, Надьчипа мати була доброю ткалею та вишивальницею, мистецтво це й Надька ще змалку від матері перейняла, і всі оті квіти, солов'ї та калина на рушниках — то якраз її, Надьчина, робота.
Григір ТЮТЮННИК – Вир Posted on by / 0 Comment На шиї намисто, рукава повишивані, лице червоне, мов калина.
НЕСТАЙКО Всеволод Зиновьевич – Тореадори з Васюкiвки Posted on by / 0 Comment А дiвчатка в захопленнi дивляться на неї; бо вважають, що вона дуже гарна, «ну прямо красуня»… Всюди буйно квiтне черемшина, Мов до шлюбу вбралася калина… Хiба втерпиш, коли всi-спiвають!
