Результати пошуку слова: Капель

Рісочка

Posted on by / 0 Comment

рі́сочка – іменник жіночого роду (капелька, росинка) відмінок однина множина називний рі́сочка рі́сочки родовий рі́сочки рі́сочок давальний рі́сочці рі́сочкам знахідний рі́сочку рі́сочки орудний рі́сочкою рі́сочками місцевий на/у рі́сочці на/у рі́сочках кличний рі́сочко* рі́сочки*

Рісонька

Posted on by / 0 Comment

рі́сонька – іменник жіночого роду (капелька, росинка) відмінок однина множина називний рі́сонька рі́соньки родовий рі́соньки рі́соньок давальний рі́соньці рі́сонькам знахідний рі́соньку рі́соньки орудний рі́сонькою рі́соньками місцевий на/у рі́соньці на/у рі́соньках кличний рі́сонько* рі́соньки*

МИРНИЙ Панас – Хіба ревуть воли, як ясла повні

Posted on by / 0 Comment

Вівця не слухає Грицькового покрику: біжить швиденько до зеленого моріжку вхопити свіжої травиці та хоч капельку проквасити душу од тієї страшенної пилюги, що до сам,их печінок добиралася, давила-душила. … – Кий біс, хоч би капелька… порожня пляшка… Бач! … хоч чарочку… ч капельку, бо пропаду!

МИРНИЙ Панас – Повiя

Posted on by / 0 Comment

Христя теж довго не спала: вона боялася, як то було прошлу i позапрошлу нiч, матiр розважати… Знав Грицько, коли їй вiддячити… А жалостi в його – нi капельки!.. … Прiська того дня, попоравшись коло печi, сiла спочити, їсти їй – капельки не хотiлося. … –  Анi капельки, – … Хоч кому-небудь добро зробити, хоч капельку – i то краще.

Василь ШЕВЧУК – Григорій Сковорода

Posted on by / 0 Comment

Тільки смеркалося, з'являвся служка від капельмейстера й передавав наказ іти негайно на репетицію або на хори одного з палаців, де мав відбутися придворний бал. … Капельмейстер прислав йому додому ноти й звелів за вечір вивчити wunderbare kleine Pastorale. … У дверях нагло з'явився сам капельмейстер.

Тарас Григорович Шевченко – Музика. Повість.

Posted on by / 0 Comment

Коли все втихомирилося, на підмостках у вигляді сцени зявився досить опасистий з колишніх кріпаків капельмейстер з цілком льокайським обличчям. … Почалась увертюра з “Преціози” Вебера, і я, на моє диво, побачив віолончеліста із скрипкою в руках, мало не поруч капельмейстра, і тепер міг його краще розглядіти.

Юрій Яновський – ВЕРШНИКИ

Posted on by / 0 Comment

Перед олешківцями брязкає з усієї сили тарелями гарнізонний оркестр, капельдудка вимахує паличкою і поправляє на носі пенсне: славетний на все місто корнетист, що поєднав свою долю з батальйоном Шведа, тримає в трепеті місцевих Чайковських та Римських-Корсакових і стане згодом героєм.