Ольга Кобилянська – Через кладку Posted on by / 0 Comment не буде жодному з нас хісна[17], то я поступлю так, як поступають старші з капризними дітьми. … Ніжна, з гордим капризним елементом у душі, з надвишкою якоїсь сили, що мучилася сама, неначе в неустанній пошуканці за відповідною для себе акцією, — … — Так, хоча вона капризна й химерна вдача, —
Записки українського самашедшого – Костенко Ліна Posted on by / 0 Comment їх взяли, коли вони спали у білому фургоні «Шевроле-каприз». … Чи снайпер-невидимка у «Шевроле-каприз» —
ФРАНКО Іван Якович – Iз секретiв поетичної творчостi Posted on by / 0 Comment Суб’єктивна, безпринципна i ненаукова критика доведена у нього до того, що робиться виразом капризу, вибухом лiричного чуття, а не жадним тверезим, розумно умотивованим осудом. … значить, може зробитися вповнi науковою, спосiбною до дiйсного розвою, а не залежною вiд капризiв та моди.
БЄЛЯЄВ Олександр – Людина-амфібія Posted on by / 0 Comment Тебе похвалиш, і ти вже починаєш вимагати, капризувати. … – Це не капризи, –
Микола Хвильовий – Синi етюди Posted on by / 0 Comment З Iвана Панасовича вийшов дуже непоганий вояка, його можна було бачити на найнебезпечнiших дiлянках фронту, i тiльки завдяки капризам химерної фортуни його не вибило з рядiв у першiй же сутичцi iз супротивником. … Але гостi, на жаль, публiка дуже капризна.
КОЦЮБИНСЬКИЙ Михайло Михайлович – INTERMEZZO Posted on by / 0 Comment Дзвiнку, металеву й капризну, так що вухо ловить i не може зловити її переливiв.
Юрій Горліс-Горський – Холодний Яр Posted on by / 0 Comment Отаманова англьо-арабка “Зірка”, капризна й уперта, як панна-аристократка, весь час крутиться і псує нам лад. … Оля по дитячому, капризно скривила уста.
САВЧЕНКО Володимир Іванович – Чорні зорі Posted on by / 0 Comment Вони капризують, псуються легко і, мені навіть здається, охоче. … – Ага, ось іще: дуже капризують старі мезотрони, сер.
ЗАГРЕБЕЛЬНИЙ Павло Архипович – Диво Posted on by / 0 Comment А варяги Ярославові тим часом трюхикали собі по Звіринцю, раді, що бодай на короткий час звільнилися від капризного князя, але не дуже-то й задоволені безцільним вештанням під холодним дощем.
КОСТЕНКО Ліна – МАРУСЯ ЧУРАЙ Posted on by / 0 Comment А зілля річ, ви знаєте, капризна – тут воно чари, тут воно й трутизна.
