Skip to content
Зло відступало до найдальших обріїв уяви, треба було жити й кохати, щоб не загинути, сміятися й приспівувати до хлопців, збирати квіти коло Липи й Свіржу, прислухатися до лісових шелестів, мов до власного дихання, жити серед неприступних велетенських буків, ласкавих ліщин, причаєних під листочками грибів, яскравих твердих ягід.
Вона хоче повної свободи, щирості, без примусовості, от такої, яку мають звірі, птиці, квіти, комахи. …
перейтися десь сквериком, де так чисто, акуратно, різнобарвними кружечками ростуть квіти. …
Настирливо-солодко пахнуть якісь квіти збоку. …
Там є тиха робітнч, де раніше жили квіти.
Спробуйте відгадати загадку: Стоїть дерево, на дереві — квіти, під квітами — котел, над квітами — орел, — …
квіти зриває, в котел скидає, квітів не меншає, в котлі не більшає. …
Слов’янам відомий також звичай “плакати на квіти”, коли дівчата на Трійцю мали “сплакнути”, ронячи сльози на клечання, щоб відвернути таким чином посуху.
