Результати пошуку слова: Козаки

–  Люд тулиться до городів, там його й загрібають кримчаки,- сказав Гасан,- а справжні козаки йдуть у степи, підстерігають ворога там, щоб при нагоді улузати. … –  Козаки? … Та здебільшого козаки збираються в невеликі ватаги з безіменними ватажками. … –  Козаки. … Ось який цей Байда, ось які козаки!

Старший син хорунжого воював на півночі, у війську Радзивіла, а молодшу доньку козаки Приблуди не знайшли, попри ретельні та різноманітні допити челядників. … Козаки отаборилися біля хати пасічника Пронька. … quot; Побачивши отамана, козаки принишкли, гомін вщух. … Козаки повитягали шаблі.

Десь у сутінках дівочий голос виводив: "Їхали козаки із Січі до дому, підманули Галю, забрали з собою…& … © Саша Шло Їхали козаки Галя лягла на сіно і заплющила очі. … і почервоніла: з поза паркану на неї дивилися козаки. … Козаки уважно дивилися на неї. … На широкій галявині козаки зупинилися та позлізали на землю.

Один малюнок: козаки на морi – величний малюнок. … I от пiд малюнком напис: "Козаки випливають грабувати турецькi мiста". … Козаки! … Козаки! … Всюди козаки, всюди бандити. … – Козаки! … – Козаки! … Козаки! … Усмiхається: в їхнiм селi були козаки. … О, вона добре знає, що то – козаки.

За «Реєстром» 1649 року козаки з такими прізвищами служили в Білоцерківському, Брацлавському, Канівському, Київському, Корсунському, Переяславському, Полтавському й Черкаському полках (РВЗ, 76, 101, 123, 156, 161, 170, 171, 175, 190, 252, 296, 345, 415).

Тоді їх не труднація була купити: козаки, почувши за кубанські пустоші, що казна оддавала виселенцям, шарахнули на Кубань. … – Тепер уже ви не козаки, – … Козаки тим часом стали одрізнятись. … Козаки й генералові жили собі в миру, спокійно, тихо; орали землю, засівали, жали, косили, молотили; збирали добро, худобу; діток плодили, –

ще нам браття-козаки, усміхнеться доля”… — … Головну силу в боротьбі з большевиками складали козаки. … Козаки ж, розуміється, були ближчі до кадетів, ніж до есерів чи есдеків. … А найголовнішим засобом його були донські темні козаки та дикі кірасіри. … Один ешалон Волинців (большевиків) обеззброїли й розформували козаки.

Добували колись його козаки і злили всякий ступінь землі кров'ю жидівською,- он яке місто Полонне! … Взяли мене ще хлопцем малим до замку, до панів, звичили мене до коней, до козацького обороту, а далі і в надвірні козаки записали, бо зросту був я хорошого, таких у надвірні корогви й підбирали.

Всі козаки повбиваті, а один лишився. … – не те що козаки. … Признали враз, зібрались козаки. … Долиною, гей, зеленою, козаки не йдуть. … У цій страшній великій боротьбі не вмієм так сказати о собі, щоб світ здригнувся і на всі віки були преславні наші козаки – як ті Ахілли і як ті Ґеракли.

Іменем того хреста боролися на степах наші козаки з татарами. … “Козаки! … Козаки!” — … Козаки перли якраз на ту часть табору, де містилися полонені. … Тільки тут і там якась відважніша вимикалася в степ серед замішання й інстинктом кермована бігла в напрямі, відкіля прийшли козаки.