ПЕТРОВ Всеволод – Спомини з часів української революції
Після тяжкого дня почали ми розмову, причому зголоднілі штабовці та й сам Петлюра, не діждавшися пригріваних на вечерю консерв, їли, як казав кошовий, припрошуючи й мене, “хліб святий – козацький харч”. … Нарешті з’явився і сам “козацький сотник”, – … З розмов я з’ясував собі, хто такий оцей “козацький сотник”.