Олександр Довженко – Повість полум’яних літ
— Ну, то я тоді відійшов набік, став на коліна й сказав: — … Потім він став на коліна, а за ним і його товариші. … — Сержант Орлюк стояв по коліна у воді, а на березі на мокрому холодному піску стояли його бойові друзі. … Цепи брели по коліна в багнюці, в дощ, в снігопад. … Генерал дон Бреннер стоїть по коліна в багнюці.