Результати пошуку слова: Комиш-Зоря
Пантелеймон Куліш – Маруся Богуславка
Була гарна вбога панна, Краля-королиця: Як ясна зоря, рум’яна, Як сніг, білолиця. … Подивись, он над ворітьми Значка-комишина: Се заслужена попівська Плата-роківщина. … Повтикають комишини, Ратища по дворах Та й шукають на горілку Жита по коморах. … На Востоці Ви зорями новими заблищали. … Тільки берег океану Зорявого бачу, —
БАРКА Василь – Жовтий князь
Як зоря – жила в хаті, дивна тихістю. … Чи так, мов через небозвід переходить гурток зоряний, нерозлучимо, склавши рисунок? … А впроти – гурт худих дядьків, з яких тільки в одного ціпочок: тонкий, мов комишина. … Вийшов на степ і держуся попід заметеними вербичками і комишами. … Ще не світ і не зоря, прокинулись!
Крістоф Рансмайр – Останній світ
Той клубок поглядав, роззиравсь, витріщався на всі боки,- голова, всіяна очима-зорями, приваблива й жаска воднораз. … Зоряна голова луснула. … …у печерах та серед руїн; вони робили над розваленими мурами тимчасові дахи з віття, комишу та бляхи, обсаджували ці вбогі оселі люпином і спали поміж овець та свиней, просто…
УЕЛЛС Герберт – У безодні
Потім щось залопотіло крилами майже біля самого обличчя Вудхауза, і він побачив на мить відблиск зоряного світла на лискучій, ніби промащеній, шкурі. … …навряд чи в самій чарівній країні – скоріше всього феї водили хороводи в порослій комишем та рогозом низині, неподалік від Смізької залізничної колії.