Результати пошуку слова: Косарі

Кушка

Posted on by / 0 Comment

ку́шка – іменник жіночого роду (дерев'яний кухоль, у якому косарі тримають мантачку) відмінок однина множина називний ку́шка ку́шки родовий ку́шки ку́шок давальний ку́шці ку́шкам знахідний ку́шку ку́шки орудний ку́шкою ку́шками місцевий на/у ку́шці на/у ку́шках кличний ку́шко* ку́шки*

КУЛІШ Пантелеймон Олександрович – Чорна рада

Posted on by / 0 Comment

Косили над дорогою косарі, а один упивсь да й простягсь серед шляху; а Василь Невольник, мабуть, задрімав да й наїхав; от і зчинилась заверюха. … – гукали п’яні косарі.- Ізнов розплодилась вельможна шляхта поміж миром! … – Ну, вже пустімо, нічого робити,- кажуть косарі, розходячись по боках дороги.- Знав ти, панотче, що сказати!

КОТЛЯРЕВСЬКИЙ Іван Петрович – Енеїда

Posted on by / 0 Comment

29 Вбирали січену капусту, Шатковану, і огірки (Хоть се було в час м’ясопусту), Хрін з квасом, редьку, буряки; Рябка, тетерю, саламаху – Як не було – поїли з маху І всі строщили сухарі, Що не було, все поз’їдали, Горілку всю повипивали, Як на вечері косарі.

Осип Назарук – Роксоляна

Posted on by / 0 Comment

Задрімала щойно по півночі, як Косарі вже високо піднялися на небі. … А як виходила з наріжного будуару зі спущеними вниз очима, срібні звізди Косарі на небі піднялися високо над стрункими мінаретами Стамбула — й низенько кланялись чорні євнухи молодій служниці в султанській палаті… IX І ЗАЧАЛАСЯ БОРОТЬБА НЕВОЛЬНИЦ!