Результати пошуку слова: Коси

КУЛІШ Пантелеймон Олександрович – Чорна рада

Posted on by / 0 Comment

Чого вже не робили тії старости і комісари з городовими козаками, тії косистенти-ротмістри з своімя жовнірами, да й наші перевертні-недоляшки з надвірною сторожею. … Косили над дорогою косарі, а один упивсь да й простягсь серед шляху; а Василь Невольник, мабуть, задрімав да й наїхав; от і зчинилась заверюха.

Юрій Горліс-Горський – Холодний Яр

Posted on by / 0 Comment

Зброю заступали ковальської роботи списи, коси, прив'язані вздовж держака, деревляні штилі – гострі на кінцях дрючки, що ними на Херсонщині подають снопи, були й залізні вила та гостро відточені рискалі. … Один з косою на держаку, рушницю другого забрав видно товариш, що покинув, кілька кроків дальше, держак від коси.

Остап ВИШНЯ – Зенітка – Усмішки, фейлетони, гуморески

Posted on by / 0 Comment

І очі, і коси, і все інше, що має бути в кожної Оленки, – … Тоді ці дівчатка складають книжки в шухляди, стьожки в коробочки, підстригають довгі чудесні коси, вішають у шафи шовкові сукні, одягають ватянки та бушлати і йдуть до військового комісаріату: –

НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ Іван – Князь Єремія Вишневецький

Posted on by / 0 Comment

Козацькі повстання Косинського, Лободи та Наливайка вже тоді далися взнаки Польщі: вже на львівському базарі скотилася додолу стята голова козацького отамана Наливайка, котрий підняв козацьке повстання проти Польщі. … Розкішні заплетені коси двічі обвивали її чималу голову.

УКРАЇНКА Леся – Поезiї

Posted on by / 0 Comment

На ранок узброєне вiйсько було; Кому ж не дiсталося зброї, Тому не забракло сокири, коси Та в грудях одваги мiцної. … Вiн дiвчину квiтчав, i молодою Своєю називав, i коси розплiтав їй, Речами любими затроював їй серце I поцiлунками виймав iз неї душу.

БІЛИК Іван – Золотий Ра

Posted on by / 0 Comment

Цариця рвала на собі коси й кляла Шепсес-кафа та всю його сім’ю, фараон теж більше не сумнівався: двоюрідний брат вирішив убити його й захопити престол. … Хтайарша перестав потрясати кулаками в бік давно заспокоєної протоки тільки тоді, коли стара Атосса почала сама розпачливо голосити, вдавано рвучи на собі пасма розпущеної коси.

БЄЛЯЄВ Олександр – Людина-амфібія

Posted on by / 0 Comment

Маленькі, темні, з жовтою поперечною смугою посеред тіла і з жовтим хвостом, з косими темними смугами, червоні, блакитні, сині. … Туди, до обмілини біля піщаної коси! … Сонце тільки-но викотилося з-за обрію і косим промінням пронизувало до самого дна прозору воду невеличкої бухти.

ШЕКСПІР Вільям – Сонети

Posted on by / 0 Comment

Вродливий ти, тож не давай краси Під вістря невмолимої коси. … А там встає затемнення над ним, І Час дари свої стина без втриму: Цвіт юності безжально обрива І люто борознить чоло краси, І все живе лягає, мов трава, На пруг неутомленної коси.