Результати пошуку слова: Коси
Улас Самчук – Волинь
Усе, як глянути, стависько… Хто захоче, їдь, коси, бери, паси худобу. … “Тендитне таке”, як казала Зiнька, а струнка, а росла, “як тополя”, а личко завжди свiже, рожеве, а коси яснi та кучерявi, а очi синi, як небо. … I коли доходять до кiнця, витирають травою коси, спочатку гострять їх мокрими брусками, а потiм мантачать мантачками.
Михайло СТЕЛЬМАХ – Чотири броди
А влітку, як тільки задзвонять коси па лузі, для нього, малого, в неї була інша пісенька: «Був собі журавель та журавка, накосили сінця повні ясельця». … На трави й туман упали її коси. … Зітхнула хвиля, і зітхнув Ярослав, і побачив вечір, коли стрівся з Оксаною, коли визбирував її коси, що впали в туман.
Тарас Григорович Шевченко – КОБЗАР
Голі скрізь; З осоки коси, бо дівчата)… « … Що є коси, довгі коси, Козацька чуприна… Що на мову на Петрову В глухій домовині Усміхнуся; скажу йому: «Орле сизокрилий, Люблю тебе й на сім світі, Як на тім любила». … Хто се, хто се по тім боці Рве на собі коси?.. … Кинулася до Ганнусі І в коси впилася.