Результати пошуку слова: Кос
Кобилянська Ольга – Людина
Її пройняла легка дрож і вона з нервовим посміхом сховала золоті коси глибше під хустку і, пригорнувшися ближче до нього, мовчала… Він похилився вперед і заглянув їй в очі. … Без шелесту розгорнулась дівчина з плаща та хустки, тяжкі коси так і розпустила по плечах. … Коси спустила вона нині на плечі і здавалась о багато молодшою.
Тарас Бульба-Боровець – Армія без держави
в селі Бистричі, Костопольської округи на Поліссі. … Про видання української газети на Поліссі в царстві шовініста Костек-Бернацького не могло й бути мови. … Так виглядала «демократія» Ридза Смиглого, Козловського та Косцялковського. … Це був з крови і кости хоробрий, самовідданий фронтовий патріот-вояк.
КОЦЮБИНСЬКИЙ Михайло – Тіні забутих предків
Ледве помітний в лісовім зелі, збирав квітки і косичив ними свою кресаню (бриль), а утомившись, лягав десь під сіном, що сохло на остривах([5]), … – Шо ж, йди, Іванку,- покірно обзивалась Марічка.- Така нам доля судилась… І вона співанками косичила їх розлучення, Їй було жалко, що надовго перервуться їхні стрічі в тихому лісі.