Результати пошуку слова: Котик

КОТИКИ Котики, що з’явились ранньої весни на Вербі, мріяли зустрітися з Котиками, які жили у людей. І одного разу Вербовим Котикам пощастило. – Ой, які гарні Котики народились! – закивали сріблясті Котики на вербових гілочках. І Пухнастий Котик тепер щоразу бігав до річки. Грався з Вербовими Котиками.

Перекинувся він котиком, побіг. ось наш котик! Мишка у нірку, А котик за ніжку: — У весільних піснях, яких співають під час обряду “комори”, образ кота набуває еротичного змісту: Продрав котик стелю Та впав на постелю; Поти качався, Поти валявся, Поки тій Марусі Між ніженьки вбрався.

низ живота їй цнотливо затуляв розпластаний, густо заштрихований котик – ну, з котиком усе було ясно, котиком був вiн сам (“Ось тут ти й попалась! тiльки на шкiц дивлячись, подумала, внутрiшньо здригнувшись: а що, як котик, вигнувши спинку, раптом вiзьме та вгородить туди пазурi?…);

Панни з котиком та пташкою дивились на їх з стіни й здержували їх веселість та язики, а Геркулес неначе замахнувся на їх довбнею та сваривсь нею, щоб вони мовчали, бо благочинна спить. В світлиці піднявся гомін та регіт; навіть Геркулесова довбня й панни з котиками вже нічого не могли вдіяти.

«Номер 7» на ймення Котик (тобто хлопця звали Костянтин, але Єлизавета любила усім давати якісь котячі прозвища), як і домовлялися, підсів у чорний лімузин на майдані Перемоги. Котик уже тричі супровождував цю пані до різноманітних злачних місць, завжди отримував щедрі чайові, з’їдав чудову вечерю та куштував екзотичні напої.

То мала бути велика картина, і малювати її належало не одну ніч; відірвавшись перевести подих, Ігор подумав, що страх для нього, як наркотик: на його вершині народжується щось таке, від чого усе, крім роботи, втрачає вагу; мабуть, в такому стані був Архімед, коли побачив занесений над собою меч.

кото́чок1 – іменник чоловічого роду, істота (котик) відмінок однина множина називний кото́чок кото́чки родовий кото́чка кото́чків давальний кото́чкові, кото́чку кото́чкам знахідний кото́чка кото́чки, кото́чків орудний кото́чком кото́чками місцевий на/у кото́чкові, кото́чку на/у кото́чках кличний кото́чку кото́чки

кото́к1 – іменник чоловічого роду, істота (котик) відмінок однина множина називний кото́к котки́ родовий котка́ коткі́в давальний котко́ві, котку́ котка́м знахідний котка́ котки́, коткі́в орудний котко́м котка́ми місцевий на/у котко́ві, котку́ на/у котка́х кличний котку́ котки́