Результати пошуку слова: Коти

УКРАЇНСЬКІ Народні Казки – Козак Мамарига

Posted on by / 0 Comment

Аж тут лізе з моря рак і котить яйце перед себе. … КОТИГОРОШКО Були собі чоловік із жінкою, і мали вони шестеро синів та одну дочку. … Одного разу пішла жінка до річки прати, коли дивиться – горошинка по дорозі котиться. … І назвали його Котигорошком. … Якось питається Котигорошко в батька й матері: –

Роман Федорів – ЄРУСАЛИМ НА ГОРАХ

Posted on by / 0 Comment

Вулицею далі котилися униз, кудись у каналізаційні люки брудні буруни, і я знову уявив сина посеред ночі й посеред брудних цих потоків. … чи ви не боїтесь протягів у людських душах, що протяги випорожнюють нас догола, і ми, голі, котимося, як гулкі бубни? … І ще котив біду на єфрейторів у розмовах із Петром Степановичем Грицаєм.

Семен Скляренко – Святослав

Posted on by / 0 Comment

Тодi над лiсом, як вали в морi, котились важкi, чорнi хмари, вони чiплялись за вершини сосон, обгортали тьму дерев, у чорнiй iмлi з хмар починали бити блискавки – вцiляли то в одно, то в друге дерево, що з великим гуком, нiби прощаючись iз життям, падали, валились на землю.

ЯРМЫШ Юрій – ЛЕТЮЧЕ ДЕРЕВО

Posted on by / 0 Comment

За хвилину хто тягнув до своєї хатки-купи величезну билину, хто жука, а хто котив з-під землі на сонечко білі кульки, в яких сиділи малі мурашата. … КРОКОДИЛ, ЯКИЙ ГІРКО ПЛАКАВ Хто це хлюпочеться у воді, аж весела луна ген за море котиться? … Береговий вітер котив хвилі далеко од берега на пустельний, тьмяно-червоний захід сонця.

100 найвідоміших образів української міфології

Posted on by / 0 Comment

У ній мовиться про таких собі Василя Тимофійовича й Василину Іванівну, між яких котиться “перестень золотий — кріпка думонька”. … Отож, коли хто побачить зірку, котра котиться з неба, повинен її перехрестити й дати ім’я — чоловіче або жіноче, залежно від того, хто саме побачив зірку.

КЕЛЛЕРМАН Бернгард – Тунель

Posted on by / 0 Comment

Адже він зумів розтривожити Нью-Йорк- місто, яке з дня на день рівномірно котилося звичною колією! … Відразу за річечкою починалися довгі ряди коксових печей, а далі бовваніли чорні залізні й дерев’яні помости, по яких безупинно котилися невеликі вагонетки. … Він паразитував на всьому, що котилося й рухало його вперед.

Михайло СТЕЛЬМАХ – Велика рідня

Posted on by / 0 Comment

Вийшов на дорогу, вдивлявся в голубі, обсіяні місячним сяйвом пагорки, в рухливі тіні, що котилися полем, затьмарювали сліпуче, щедро розсіяне зерно. … Чорними клубками, згинаючись, на нього котились чотири постаті. … — І починає котитись у безвість. … Вискочив на могилу — засяяв ставок, а на ньому доріжка місячна котиться до мого поля.

Тимофій Гаврилів – ВИЙДИ І ВІЗЬМИ

Posted on by / 0 Comment

Коли відлітає колесо, йому, який котиться на помірній швидкості, щастить безпечно загальмувати. … Як замикає гаражні двері, автомобіль позаду починає котитися і впирається в стіну гаража, добудованого вже згодом біля самого заїзду. … Шлях тягнувся над полем, і автомобіль котився, захоплюючи одним боком стерню.