Результати пошуку слова: Коти
Семен Скляренко – Володимир
Перед ними лежав широкий, вкритий сріблястою росою луг, високо вгорі висів світло-голубий місяць, ген за лугом котив води Дніпро. … Від воріт Родні їм було видно неозорі далі, голубі води Дніпра, що котились і котились до моря, на полі біля Росі достигало всяке жито, низовий вітрець доносив принадні, солодкуваті пахощі овочів* (*
ОКОЛІТЕНКО Наталя – Крок вікінга
Приземлення… Приземлення…» Перед очима котилася світлова доріжка, й на ній мигтіли цифри та умовні позначки. … Плакав білявий хлопчик, рукавом шкільної форми розмазуючи сльози, що рясно котились по кирпатенькому, з припухлинками, де мали б бути брови, виду. … Пішов котик помагати – З води кицю витягати.
НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ Іван – Старо-світські батюшки та матушки
Візок котився до корчми. … Панни з котиком та пташкою дивились на їх з стіни й здержували їх веселість та язики, а Геркулес неначе замахнувся на їх довбнею та сваривсь нею, щоб вони мовчали, бо благочинна спить. … В світлиці піднявся гомін та регіт; навіть Геркулесова довбня й панни з котиками вже нічого не могли вдіяти.
Улас Самчук – Волинь
Володько клав багаття, пiк картоплю, робив дим… Величезним тяжким валуном котився вiн понад сiножатями. … – котиться вниз луною. … “ЗАПАДЕННА ПИЛЯВКА” _ Спочатку долиною, помiж заставською сосниною та лебедським зрубом, повiльно хвилею котився перший, легкий, весняний туман. … Та туман яром котиться, Гей!
РОНИ Жозеф – По вогонь. Печерний лев – КОМПАС (Подорожі)
Довгі тіні тяглися від дерев, налита свіжим соком трава хилилася до землі, і сонце, все дужче червоніючи, котилося до провалля. … Велетенський котище міг би скоритись і піти з чужого поля, але всі його м’язи напружилися на згадку про безліч подертих і пошматованих ним звірів, вимагаючи від нього суворої кари за напад.