Результати пошуку слова: Коти

ЗАГРЕБЕЛЬНИЙ Павло Архипович – Дума про невмирущого

Posted on by / 0 Comment

Бо фронт котився йому назустрiч, як степовий вихор. … Пострiл – i танк котиться на гармату. … Вона була в синьому пальтi з чорним котиковим комiром, i волосся в неї теж було чорне-чорне, як i очi. … Вiн бiг до неї швидко, дуже швидко, i ще швидше котився йому назустрiч гул. … Вона котиться майже непомiтно й без нiякого звуку.

ФРАНКО Iван Якович – Захар Беркут

Posted on by / 0 Comment

Крик, розкази й запитання, рик волів і скрип дерев'яних двоколісних теліг лунали з усіх усюдів, глушили слух і котилися по горах. … Тільки Мирослава хлипала голосно, втираючи рясні сльози, що котились по її лиці. … Валом котилася вода горі долиною, якраз у противнім напрямі від того, в якім плила від віку.

Володимир Набоков – Лоліта

Posted on by / 0 Comment

Вигляд її був незвичайно вдоволений, коли я дав їй п'ятдесят франкiв поза умовою, по чому вона подрiбцювала в нiчну квiтневу мряку з важким Гумбертом, який котився за її вузькою спиною. … Самим пальцем керуючи жониним авто, я доброзично котив додому. … Пiт котився менi по шиї, й ми ледь не переїхали звiрятко – не вивiрку, –

БАГРЯНИЙ Іван – Тигролови

Posted on by / 0 Comment

М'яко погойдуючись, як у мрійному вальсі, пишаючись шовком фіранок на вікнах, мерехтячи люстрами, котився він, ніби разок блискучих коралів, і миготів емалевими девізами на боках вагонів: “Нєгорєлоє – Владівосток”. … Котиться, погойдується, дріботить експансивно. … Десь далеко сурмив ізюбр, і луна котилася нетрами.

ТОЛСТОЙ Олекcій – Аеліта. Гіперболоїд інженера Гаріна

Posted on by / 0 Comment

Вагон котиться собі, ви лежите, і ваше серце б’ється, і ваш годинник іде швидше, ніж коли б ви лежали в нерухомому вагоні. … Товстун у смугастому халаті, керуючий будинком, метушився, лопотів, котився з дверей у двері, витирав коричневою хусткою череп і час од часу кам’янів, вилуплюючи на гостей склерозні очі, –

Михайло Старицький – ОСТАННІ ОРЛИ

Posted on by / 0 Comment

А екіпаж, похитуючись, котився далі, й Левандовський чув, як Кшемуський вихваляв Потоцькому його хутір… … Усі кинулися за ворота побажати друзям своїм доброї путі, а Пріся нерухомо стояла з хрестом у руці й не чула, як радісні сльози котилися одна за одною по її зблідлому личку…

КОЦЮБИНСЬКИЙ Михайло – Fata Morgana – З сiльських настроїв

Posted on by / 0 Comment

Верби й верболози сiрозеленим туманом котилися по луцi i закривали подекуди воду. … слина котиться… Думка була: пiдросте Гафiйка, найметься на фабрику. … Вони поїли все дощенту, висмоктали кiсточки, висьорбали юшку i, мов голоднi коти, вилизали навiть миску. … Котились низом ниви, стелились горбами, повнi, свiжi, багатi, та все чужi.

МИРНИЙ Панас – Хіба ревуть воли, як ясла повні

Posted on by / 0 Comment

то й шле святого Ілію на вогняній колісниці вбити сатану… Ото як Ілія котить, то грім гримить; а. … Котить Ілія – небо й земля двигтять, як од вітру перина, од його бігу… Ось шкваркнуло… вогняна стріла розпанахує небо… Страх обіймає Чіпку! … Завелось у палаці ціле кошаче царство: коти, й кішки і котенята.

Юрій Яновський – ВЕРШНИКИ

Posted on by / 0 Comment

Піт котився, як дріб, він був важкий і дебелий — цей четвертий Половець, колишній моряк торговельного флоту й контрабандист. … У матері по кам’яному обличчю котились сльози й падали на хліб. … Дніпро котив важкі сірі хвилі, понтонний міст піднімався й опускався під ногами. … Вітер котив курай та перекотиполе.