Результати пошуку слова: Коць

Коць

Posted on by / 0 Comment

коць – іменник чоловічого роду (вкривало; килим) відмінок однина множина називний коць ко́ці родовий ко́ця ко́ців давальний ко́цю, ко́цеві ко́цям знахідний коць ко́ці орудний ко́цем ко́цями місцевий на/у ко́ці, ко́цю на/у ко́цях кличний ко́цю* ко́ці* [розм.]

Іван КРИВУЦЬКИЙ – ДЕ СРІБНОЛЕНТИЙ СЯН ПЛИВЕ…

Posted on by / 0 Comment

Одного разу Анатолій Коцьолок сказав мені, що багатьох наших старшокласників викликають “туди” і порекомендував з ними менше говорити, бути обережним. … У Пикуличах жили мої колишні однокласники – брати Коцьолки і Ганнуся Курило. … Підпільну літературу я отримував від братів Коцьолків або від Ганнусі Курило з Пикулич.

100 найвідоміших образів української міфології

Posted on by / 0 Comment

Іноді Козу “заманювали” сіллю, закликаючи її до дівочого гурту: “Коць–коць–коць…”. … Казка “Пан Коцький”, змалку відома кожному, оповідає про старого кота, вигнаного хазяїном із дому. … Кіт гордо називає себе паном Коцьким і стає за чоловіка Лисичці.

Галина Тарасюк – МИТАР ПЕЧЕР ГОСПОДНІХ

Posted on by / 0 Comment

МАРҐІНАЛ Вечір глибшав, і до осяяної неоном пристані казино все причалювали і причалювали «лодії» не лиш скоморохів, а й бояр, воєвод, тисяцьких і соцьких, купців, лихварів і просто панів Коцьких, навчених життям, що мишка, як і рибка, краще ловиться з каламутної річки лише темної нічки…