Результати пошуку слова: Край

НЕСТАЙКО Всеволод Зиновьевич – Тореадори з Васюкiвки

Posted on by / 0 Comment

Ми погнали корiв аж на край вигону, туди, де ставок, – … На крайньому диванчику було вiльне мiсце i лежала кинута кимось прим’ята газета. … Отак бiг би й бiг на край свiту. … Бурмилова хата стяла за школою, край села. … Через кiлька днiв приїде мати i… хоч на край свiту. … I рука задерев’янiла, наче я лiктем об край столу стукнувся.

РУСТАВЕЛІ Шота – Витязь у тигровій шкурі

Posted on by / 0 Comment

Ви ж на герць ідіть дивитись,- війську цар промовив чемно,- Учті – край. … ЯК ЦАР АРАВІЙСЬКИЙ ПОБАЧИВ ВИТЯЗЯ В ТИГРОВІЙ ШКУРІ Раптом бачать: невідомий витязь сів край річки й плаче, Коло нього на повідді чорний кінь стоїть терпляче; Умереживши всю зброю, перло світиться гаряче.

Семен Скляренко – Святослав

Posted on by / 0 Comment

На столi все було готове для снiдання: посерединi лежав у великiй корчазi хлiб, край столу – череп'янi миски й дерев'янi ложки, келихи, налитi пахучим квасом з княжих медуш. … А Добриня гордовито став на стернi, гребцi пiдняли весла, любечани, забрiвши у воду, одштовхнули навантажену по край лодiю.

СЕЛІНДЖЕР Джером Девід – Над прірвою у житі

Posted on by / 0 Comment

Не мав, і край. … Але ми з ним тягли в різні боки, і край. … Та Еклі ніби й не чує – обрізає, каналія, нігті на підлогу, і край. … Я вже давно за тобою стежу – не чистиш, і край, – … Не міг, і край.  … Просто не хотілось, і край. … Хихотять, і край. … А каналія Берніс, білявка, та одно мовчала, і край.

Роман Федорів – ЄРУСАЛИМ НА ГОРАХ

Posted on by / 0 Comment

Він не один раз бував у нашій церковці, обходив цілий наш край, Опілля. … жадання це, певно, висотувалося з давніх оповідей про цей край Петра Степановича Грицая, і тепер мимоволі ожили в мені, заіскрилися жаринки в попелі. … Слухайте, а може, направду вам треба постояти тут край піщаної дороги чи полежати в траві…

ТОЛКІН Джон Роналд Руел – Дві Вежі – Володар Перснів-2

Posted on by / 0 Comment

Тільки-но вони ступили на край хребта, раптовий порив вітру дмухнув на них відчутною прохолодою, скуйовдив волосся, роздув плащі. … їх навіть не було видно, хоча пласка рівнина була відкрита аж ген до крайнеба. … Тепер край спустів, і тиша, що нависла над ним, аж ніяк не була ні мирною, ні безтурботною.

БОКАЧЧО Джованні – Декамерон

Posted on by / 0 Comment

Інші, знов, трималися середини між сими двома крайнощами: не здержували себе в їжі, як тії, та й не вдавалися в пиятику і розпусту, як сії, а заживали всього як до потреби своєї. … Коли Андреуччо побачив, що вже край, він пустив вірьовку і вхопився руками за цямрину.

ТОЛКІН Джон – Гобіт, або Мандрівка За Імлисті Гори

Posted on by / 0 Comment

Спочатку вони лазили по деревах, а кінчали тим, що “зайцями” забиралися на кораблі, які пливли на край світу! … Чимала частина шляху наших мандрівців пролягала через рівнинний, добропорядний край, заселений добропорядною людністю: гобітами, ельфами та людьми. … Злива поклала край суперечці.

БАРКА Василь – Жовтий князь

Posted on by / 0 Comment

Мирон Данилович притерп до стіни, коло крайнього вікна, і поглядає на промовця: «Страшний, ох, страшний!  … Аж сивими, на дні западин, виглядають очі, хоч вони з проголубінню, притіненою від брів: мов землистого тону, як і вуса, опущені крайцями вниз. … – рушить зразу в крайнощі.

Володимир Набоков – Лоліта

Posted on by / 0 Comment

У деякiм князiвствi край моря (майже як у По). … сiдає сонце мого дитинства: усiм вам, мабуть, вiдомi оцi запахущi залишки дня, якi виснуть разом iз мошвою десь над квiтчастим живоплотом, i в якi впадаєш раптом пiд час прогулянки, проходиш крiзь них, край пiднiжжя пагорба, в присмерки – глуха лiтеплiнь, золотава мошва.