Результати пошуку слова: Край
Улас Самчук – Волинь
А Хведотисько (штанята йому все спадають на п’яти, бруднiзна сорочка ворочком iз заднього прорiзу вилазить) i собi за ним тягнеться, та носом пiдшморгує, та щохвилини терпеливо сопляка рукавом по губах розмазує, вiд чого край рукава нiби шкiрою облямовано. … Здається, той самий край, а не той – п’ятдесятверстов, а яка разнiца.
Тимофій Гаврилів – ВИЙДИ І ВІЗЬМИ
Вийшовши з автомобіля, жіноча постать у ситцевій сукні попростувала сільською дорогою, тоді як Жак, опустившись долі край мосту, втупив погляд у воду, яка, здаючись непорушною, насправді текла. … — Затявся і край. … Позаяк Кулька не відступала, Жак мусив покласти край: — … Дощі були першим, що вразило її, коли приїхала в цей край.
МИРНИЙ Панас – Повiя
У Притики в дворищi, крайньому вiд царини, – … Пора й перестати, бо є кiнець сльозам, є край i лементовi: голос хрипне, сльози сохнуть, опускаються в серце, на дно душi. … Заблимало край неба крiзь зеленi-зеленi хмари; свiт лупнув над землею своїми мутними очима… Навiщо? … – роздався край порога молодий жiночий голос.
Анджей Сапковський – Останнє бажання
Дівчина підпурхнула ближче, зняла нагортку, повільно, наче вагаючись, сперла зігнуте коліно об край ліжка. … Корчмар — губи йому тряслися — дивився на жахливо розрубане обличчя дзюбатого, котрий, вчепившись пальцями за край шинквасу, зсувався, щезав з очей, наче тонув. … вів далі Геральт, дивлячись на край лісу, —