Юрій АНДРУХОВИЧ – Таємниця Posted on by / 0 Comment Усе гинуло в нестерпно грузькому місиві під крижаними струменями. … Потім ми змивали кров, піт і шмарклі в сауні, пхалися в парильню і, вибігши з неї, розпачливо кидалися у крижане озеро.
ЛЕМ Станіслав – Едем Posted on by / 0 Comment На поверхні корпусу ракети з’явилися дрібні фігурки – одна з них зникла, через кілька хвилин вируючий стовп газу осів, якийсь час іще бризкала піна, від якої крижаніло повітря.
Євпраксія – Загребельний Павло Posted on by / 0 Comment І смерть мовби доторкнулася Євпраксії своїм крижаним крилом — суцільні здригання, відраза, зненависть… … Ніколи ще не бачила Євпраксія такого яскравого світла, яке заламувалося на крижаних верхів'ях гір і ніяк не могло дістатися до глибоких долин, де спервовіку живуть люди.
ЗИМА Александр Викторович – День на роздуми Posted on by / 0 Comment Павло вже не бачив манекенниць, повертаючись думками до «Тоскани», де зелений зріз живого дерева нагадував химерну крижину, що тримала на собі фортеці і, немов щит, оберігала гору від безодні між реальним життям і природою, яка танула зеленою свічкою, вкривала темнаво-бузковим попелом ще молодий, осяяний цвітом сад.
ФРЕМОВ Іван – Година Бика Posted on by / 0 Comment Потім крижаний холод скував її в глибині тієї безодні, куди вона без кінця падала… З відчуттям, що тіло неушкоджене, до Чеді повернулася свідомість. … крижаним тоном сказав Вір Норін, –
Олег Авраменко, Валентин Авраменко – Зорі в твоїх долонях Posted on by / 0 Comment А Клод Брісо сидів наче паралізований, і в його очах крижанів жах. … Ти в мене матимеш… За чверть години, прийнявши крижаний душ, я охолола й дійшла висновку, що сама винна.
НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ Іван Семенович – Кайдашева сім’я Posted on by / 0 Comment – Так у мене болять крижі, що я і з постелі не встану.
УЛЬЯНЕНКО Олесь – Жінка його мрії Posted on by / 0 Comment Два блискучих ока серед тугих чоловічих випарів, вигнута спина, тугі крижі, круглі груди – це зовсім інша Лада, ніж та, що лежала в його обіймах, і щось заборонене і дике обпікало йому пах.
БАГРЯНИЙ Іван Павлович – Сад Гетсиманський Posted on by / 0 Comment Так вони довго розмовляли мило про озера та саги, про крижняків і вальдшнепів; власне, розмовляв Сафигін, Андрій слухав; сержант теж слухав збоку задумано. … Загально всі вирішили, що поженуть їх поближче до північного бігуна, а може, навіть висадять на крижину, як Чкалова.
